Маленький фенікс
Музика Тетяни Мірошниченко
Слова Тетяни Прозорової
Коли здається, що душа згоріла,
І попелом посипані вірші,
Маленький фенікс розпрямляє крила –
Гаряча пташка щирої душі .
Ні втоми, ані зради птах не знає,
Хоча летять в розлуці ночі й дні.
Він лиш чекає, над усе чекає,
Про порятунок молить вдалині!
Не раз цей вогник в бурі й заметілі
До самого серденька зігрівав...
Коли ж лиха година налетіла,
Крилом тебе від кулі закривав!
Він оживає в подихові кожнім
В щасливі дні і дні наші сумні,
Тому воно таке непереможне,
Кохання, що народжене в війні!
В нас не було кортежів в диво-квітах,
Серед війни знайшлись ми навіки.
Колись розкажуть онучатам діти
Про наші Богом дані рушники!
Відступить ворог і затихне зброя,
З новим світанком зникне і пітьма.
Кохання, що зросло на полі бою,
Крилом маленький фенікс обійма.
Світанкова пісня
Музика Миколи Шевченко
Слова Тетяни Прозорової
Виконує гурт «МалДіви» м. Львів
1.
Зачаровані ми ріднокраєм,
В світ залюблені до забуття.
Кожен ранок на зустріч чекаєм,
І ця зустріч дарує життя.
Ми у подорож мрійно-чудову
Поринаємо з Вами весь час,
І цю пісню свою світанкову
Заспівати дозвольте для Вас.
Приспів:
Мій учителю, долі вітрила
ти для нас пурпурові напнув.
і надав для польоту нам крила –
ніби руни святі розгорнув.
Мій учителю, мрійник невтомний –
Неосяжні твої береги!
Та щоразу до школи із дому
Кличе погляд нас твій дорогий.
2.
В час, коли осінь всім готувала
Калиново-запишнений бал,
Хтось придумав, мов зірку яскраву
Долю, й вчителем долю назвав.
І, даруючи посмішки й квіти,
У думках зберігаєм своїх –
Ви навчили нас жити й дружити,
Віддавати й радіти за всіх.
Приспів.
3.
Квітобарвами жовтень завзято
Цей світанок малює для Вас.
Підростуть і малі соколята,
Відлітати у світ прийде час.
І залишиться в серці проміння
Потаємне, життєве й святе,
Що єднає усі покоління
І в майбутнє місточок плете.
Приспів:
Мій учителю, долі вітрила
ти для нас пурпурові напнув.
і надав для польоту нам крила –
ніби руни святі розгорнув.
Мій учителю, мрійник невтомний –
Неосяжні твої береги!
Та щоразу до школи із дому
Кличе погляд нас твій дорогий.
Та щоразу до школи із дому
Кличе погляд нас твій дорогий...
Степова принцеса
(пісня присвячена співачці Христинці Панасюк
та всім дівчатам і жінкам війни)
Музика Криворученко Юрія,
Слова Тетяни Прозорової,
Виконують Криворученко Юрій, Пашкова Мілена
Налетіла та хижою птахою,
Чорним вразила в душу вона,
І тримає й тримає над плахою
Найсвятіше ця підла Війна.
І червоно-гіркими ріками
Отруїла все наше життя,
І, здається, навічно без втіхи ми
І не буде добру вороття...
Приспів:
Прийшла дівчи?на, як степова принцеса,
І очі, мов ті зорі, променять.
«Ми не суперниці з тобою і не сестри –
То годі вже із нами воювать!»
Війні у вічі та без остраху дивилась –
На радість друзям, на жахіття ворогам,
«І свій народ тобі, і нашу Україну
Я не віддам, я не віддам, я не віддам!» /2р
Засміялась Війна та підкинула
Й додала ще брехні і вогню.
Наші воїни в небо поринули
Й не спитаєш у неї жалю.
А дівчи?на все йшла та із піснею,
З батальйонами ночі і дні.
І ставало від пісні цій тісно нам
Й не було в нас рідніше рідні.
Приспів:
В руці гітара – з бойовим мотивом
(І, хто сказав «Не для жінок війна»?!)
Пліч-о-пліч з нею – Доброта і Сила,
Така, якої у Війни нема!
«Ми не суперниці з Війною і ні сестри!» –
Сказала, ніби у полон взяла!
Вона завжди, завжди в моєму серці,
Ця Дівчина із Силами Добра! /2р
І, біснуючись, ніби скаженная,
На межі десь вогню і життя,
Відступала Війна ця страшенная,
Ця остання війна в небуття....
Приспів:
Прийшла дівчи?на, як степова принцеса,
І очі, мов ті зорі, променять.
«Ми не суперниці з тобою і не сестри –
То годі вже із нами воювать!»
Війні у вічі та без остраху дивилась –
На радість друзям, на жахіття ворогам,
«І свій народ тобі, і нашу Україну
Я не віддам, я не віддам, я не віддам!» /2р
- Раздел: Музыка-2018
-
Автор: Тетяна Прозорова
- Город: г. Кривой Рог
Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях
опубликовано: 30-11-2017, 14:36
