***

Тихо-тихо йде зима по світу,
тихо-тихо падають сніги,
замінила на планеті літо,
та вони із ним не вороги.

І свої нам радощі дарує,
і свою чарівність повсякчас,
зима – добра фея і чаклує,
і готує безліч свят для нас.

Перше з них – великого святого,
якого шанує світ і рай,
любить бо і доброго, і злого
наш святитель Божий Миколай.

В Новий рік загадуєм бажання,
щире, нехай збудеться воно,
життя стане схоже на світання,
добре і веселе, як в кіно.

Молимося на Різдво ми Богу,
що почує всі наші слова,
янгола пришле на допомогу,
нагадає що любов жива.

Пори року, кожен день, година, –
все від Бога, так як і зима.
Тож не бійся холоду, людина,
знай, що все лихе колись мина.

З моря скорботи витягни за руку…
Молитво, аж до неба долітай!
Усмішкою утиш оцю розпуку
і сили дай, святитель Миколай.

Я не прошу ні серебра, ні злата,
не треба слави і хвали мені, –
повідай, як пробачить того брата,
чий ніж стремить і досі у спині.

Іще навчи мене так вірить в Бога,
як сам ти віриш, бачачи Його,
щоб раптом не скінчилася дорога
в пекельних муках царства не того.

Навчи мене жалі свої долати,
навчи молитись, каятись і жить,
і віддавати, щедро віддавати
любов зі свого серця кожну мить.
2014

Свят багато є в календарі.
Якби ж тільки жили веселіше!
Душі струни зачіпа мої
День Народження Спасителя найбільше.

Відчувала завжди, поруч Він,
«дякую» в Святвечір шепотіла
ще до того, як у Божий дім
мене Його Мати запросила.

Господу казала, що люблю,
навіть із полону алкоголю,
навіть із нестерпного жалю
вилітала у Різдво на волю.

Я Тебе, Ісус, люблю як є,
не суди, роби все так як треба.

Це Ім’я спасительне Твоє
шепотіти – головна потреба.
2014

МОЯ МОЛИТВА
Довгоочікуваний Цар,
Спасіння, яке сподівали,
першим впізнав Тебе вівчар,
а потім вже волхви вітали.

Ближча до Бога простота,
змужнівши, світле мав обличчя,
в чому життя Твого мета
легко пояснював у притчах.

Навчи мене простіше жить,
зроби, як пастирі, простою,
і людям, і Тобі служить
І головою, і рукою.
2014

З РIЗДВОМ!
Вже узвар подали до куті,
у повітрі витає дух свята.
Сміло, добрий, іди по житті,
твоя доля хай буде багата.

Ми чекали даремно на сніг, –
на узбіччі – травичка зелена,
але знову почуємо сміх
з-поза хмари Звізди Віфлеєма.

Те, що є бачить легко тоді,
коли знаєш від кого буває,
і у радості, і у журбі
Бог людей Своїх не полишає.

Всемогутняя і без умов,
яка вічна, нема документів,
щоб засвідчили Божу любов –
світлу істину для всіх моментів.

Дні і ночі насправді святі,
всі, і будні, бо під небесами
дожили до нової куті,
Сам Господь до кінця віків з нами.
2014

Щедро нехай родять
ниви і сади,
хай завжди обходять
хмари злі біди.
Хай радіють діти
літу і зимі,
їх батьки радіти
навчаться й самі.
А коли лютує
вітер, як баян,
хай село квітує
в душах всіх селян!

• Раздел: Поэзия-2018

• Автор: Щусь Валентина

• Город: смт. Покровське, Дніпровська обл.

  ---

  Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях
  
  опубликовано: 23-11-2017, 12:57

  
  Новость отредактировал: admin - 23-11-2017, 23:09