Я ПОВЕРНУСЬ

Плаче хмаринка. Стискається серце –

Ще півхвилинки, і зовсім розтане.

Збіглись краплинки в блакитне озерце

І задивились на небо востаннє.

Сива кульбаба, тендітна й мрійлива,

Лінно від спеки нашіптує мантри.

Дмухнув вітрисько – і полетіли

Тіні прозорі в спокусливі мандри.

Сонний химерик плете павутину –

Не за горами бабине літо…

Вчиться літать дитсадочок пташиний,

Хилиться колос, сонцем налитий.

Природа працює завзято і вміло,

Без вихідних і відпусток, на свято.

Щось приземлилось, а щось – відлетіло…

Щось – вже кінець. А щось – тільки початок.

Місяць сховався за гай солов’їний…

Сенс ворожити, пізно чи рано?

Стелиться, губиться стежка в долині…

Я повернусь осіннім туманом…

ГЛУХОЗИМЬЕ

Ветер тащит лениво  тучи –

                               свинцовые цеппелины, –

И зима с утра никакая –

                               так, на троечку с плюсом.

Вязким сумраком – утро,

                          и ярким пятном – мандарины,

И беспомощный луч, как подарок

                                     к Дню рожденья Иисуса.

Как в смолу – комарик, до весны

                                      погружаюсь в апатию.

Остаюсь в состоянии зимнего анабиоза,

Я толстею, болею

В депрессивной гармонии

                            будней и антипатии.

Имаго. Моя непредсказуемая метаморфоза.

В глухозимье и глуходумье

                            рифмую мысли без смысла,

Подбираю глаголы, наречия, деепричастья.

Я должна непременно дождаться весны.

Я рифмую числа…

Непременно дождаться весны!

Это все, что мне нужно для счастья.

МОЙ ДЕКАДАНС

Мне ненавистны зимы смотрины,

Когда природа до бесстыдства нага.

Снежинки первые хрупки и невинны,

Словно маленькие феи-балерины

С полупризрачных полотен Дега.

Рассвет растянут, а закат бесконечен...

Уныньем праздным долгий день напоен.

Пейзаж окна цветком осенним расцвечен.

Как тихо... Нервно вздрогнули свечи,

И затаилось эхо в доме пустом.

Есть пустота, с которой хочется слиться,

Когда и время, и пространство извне,

Когда не нужно постигать и стремиться,

Застыли тени и немотствуют лица,

И все земное воздает тишине.

И даже если ко всему беспристрастен,

Вразрез желаниям молчит естество,

И если даже над собой ты не властен –

Есть состоянье абсолютного счастья

И неразгаданной души торжество.

ИТОГ

Звук. Как скрежет металла. Дочь.

Бьется пульс на отметке «MAX» .

Льет. Листву разметало. Дождь.

Свет. Вереницами желтых клякс.

Дом. Не зовет. У нее он свой.

Нерв. Изогнулся мембраной. Дрожь.

Март. А по-зимнему в кронах вой.

В лоб. Равнодушным тараном – ложь.

Взгляд. Ядовитым уколом – шип.

День. И закат, как итог, грозой.

Срок. Половицы просевшей скрип.

Долг. Уже отдано все.

Пустой.

МАЛЕНЬКАЯ МАМА

Жертвенно, неистово, упрямо

(Видно, так устроен человек)

Доживает маленькая мама

Свой короткий бесполезный век.

Маленькая мама – и по росту,

И по месту на клочке земли.

Маленькая мама – по запросам,

По штормам, что сквозь нее прошли.

Все уныло, блекло и невзрачно

Под нарядной, яркой мишурой.

А судьбу – ее не одурачишь

Даже самой мастерской игрой.

Так куда? Налево? Вправо? Прямо?

Где-нибудь, глядишь, и повезет.

Вы не бойтесь: маленькая мама

Крест свой не уронит – донесет.

ДОМАШНЯЯ ЛЮБОВНАЯ   

Спешно задвинув работу,

Крылья приделав к ногам,

Вверившись автопилоту,

Резво спешим по домам.

Я наполняю пакеты

Разной полезной едой.

Выйдя из Супермаркета,

Слившись с безликой толпой,

«Спрайтом» тревогу умерю

(В серце – тревожный звонок!):

Ждет животинка у двери,

Глядя с тоской на замок.

Метит квадратные метры:

Фантик, огрызок, стручок…

Полон тоски безответной

Злой и голодный зрачок.

А животинка всеядна –

Ну ни капризов, ни слез,

И не страшит ее язва.

Чужд ей на гриле лосось:

Супчик, лапша и котлетка,

Ну, и компот на десерт –

Вылижет чисто тарелку

С мордой довольной в ответ.

Утром по парку гуляет –

Взглядов завистливых шлейф

Вслед каждой попе стреляет…

Не животинка, а лев!

С нежностью– в кляр отбивную,

Торт. И – с любовью – форшмак.

Всхлипну… и в нос поцелую –

Все таки муж как-никак.

БАРВІНОЧКА КВІТОЧКИ

Тепле літо в квітчастій сорочці

Обплітає барвінками тин.

До татуся з мамусею в гості

Завітав із невісткою син.

Ось з порога вручив нам програму,

Щоб культурно пройшли вихідні...

Та цілуй швидше тата і маму!

Що ти там написав для рідні?

Посидять у якомусь там чаті,

Нам покажуть по Скайпу сватів.

(Закомандував снідати в хаті,

Бо надворі нема ліхтарів).

В ноутбуці покажуть Європу…

І не хоче на сіні він спать!

(Бо те сіно так колеться… в спину,

Й комарі їх до ранку з’їдять).

Як стеблинка, невісточка наша.

Так уважно весь двір огляда…

Гарна дівчинка наша Наташа,

Тільки ж дуже худенька й бліда.

У свинарнику ніс затикає,

Вчить собаку прилічних манер,

Про якогось Вайфая питає

І шукає кондиціонер.

У Європі тепер в моді суші,

Чай зелений (ніякий не квас).

А як той восьминіг нас задушить?

А у риби тії – синій глаз.

То креветки, якась риба фугу.

Там таке все маленьке й пісне.

(Подивилась у ту їхню штуку –

Хай їм грець! Ще за руку кусне.)

Ой, Наташко, дивись, яке диво!

Які барви! Та це ж – Божий дар!

Все це наша земля народила…

І так пахне, що кидає в жар!

Буженинка, крученики, сало.

Гріє серце теплом коровай.

Ось ковбаска – в печі засмагала.

А на смак… хоч життя віддавай.

То збираємось разом на свято –

Вишивані на стіл рушники!

Все, на що Україна багата –

Добрим людям на різні смаки:

Борщ полтавський, галушки в сметані,

Душенина з грибами, млинці,

Львівське меживо із баклажанів,

Холодець, паприкаш, голубці,

Юшка, стиранка, щучина, щерба,

Верещака, мачанка, куліш,

На вугіллі засмажені ребра,

Кендюх, ковбик, печеня, леміш,

Пампушки і гамбовці із тмином,

Заколот, коропи з часником,

Сировець, щука, тушена з хріном,

Капусняк із лавровим листом,

Вергуни і вареники з м’ясом,

Ще й гірчички на стіл до смаку!

Все зап’ємо горілкою з квасом,

Заспіваємо пісню дзвінку.

Хай живе в достатку кожная родина.

Мир, добробут хай дарує нам земля.

Ми пишаємось тобою, Україна,

Наша пісня, Батьківщина Кобзаря!

• Раздел: Поэзия-2018

• Автор: Лариса Бурдыло

• Город: Запорожье

  ---

  Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях
  
  опубликовано: 7-11-2017, 14:24