Спасибо, жизнь!

Живу, дышу, люблю 
Морские волны, весенний ветер. 
За все живое, что на свете - 
Тебя, я жизнь, благодарю. 

За ласку, доброту и встречи, 
За силу, волю и любовь, 
За дни прожитые и ночи, 
За утро, что встречаю вновь. 

Спасибо, что друзья со мною, 
Что живы внуки, сын и дочь. 
Ругаюсь иногда с судьбою, 
Усталость, старость гоню прочь! 

Люблю стихи писать ночами, 
Мечтать и вспоминать о том, 
Как мы рассветы с ним встречали, 
И наши праздники вдвоем. 

Спасибо, жизнь...

Лист до тата

Коли ти повернешся, тату? 

З цієї страшної війни? 

Чекають тебе батько, мати, 

Дружина твоя і сини. 

Коли ти повернешся, тату? 

Без тебе сумує наш дім, 

Новин назбиралось багато 

З тобою поділимось всім. 

Коли ти повернешся,тату? 

Розквітнув, буянить наш сад. 

У полі працюєм завзято, 

Лелеки над нами летять. 

Пиши, що живий, що здоровий, 

Що більше не буде війни. 

Обнімемось разом ми знову, 

А люди – хай будуть ЛЮДЬМИ! 

Не обижайте матерей!

Бiлим цвiтом

А білим цвітом зацвітуть каштани,
А білим цвітом зацвіте наш сад.
У теплих мріях я лечу до мами,
А в небі синім журавлі кричать.

В широкім полі зараз стигне жито.
Моє Полісся, я тебе люблю,
І до останніх днів буду любити,
Бо цим прекрасним на землі живу.

Зазеленіють всі ліси, долини,
Я знов приїду в свій найкращий край.
Про тебе мрію і до тебе лину,
Що ж забарилась, трішки почекай.

А білим цвітом зацвіте калина,
А білим цвітом зацвіте наш сад.
Пробач матусю за мої провини,
А в небі синім журавлі летять.

Летять лелеки

Мої думки пливуть далеко 

В Країну мрій... 

Над Україною летять лелеки, 

З відусіль. 

Птахи співають свою пісню 

Миру і Добра, 

Щоб на Землі не залишалось 

Людського зла. 

Щоб поріднилися, порозумілися брати, 

І йшли назустріч до бажанної мети. 

Щоб віддалялися від нас похмурі дні, 

Щоб було краще жити на Землі. 

Мої думки пливуть далеко 

В Країну мрій... 

У синім небі летять лелеки 

З відусіль. 

І розганяють темні хмари у поля, 

Щоб процвітала і раділа наша Земля. 

ЗАПИТАЮ

Запитаю сонця,
Запитаю неба
Запитаю Бога
Про моє буття
А чи була вірна
Пройдена дорога,
А чи було вірним
Все моє життя.

Запитаю серця,
Запитаю ночі:
Як же жити далі
І який мій шлях?
Та чомусь сьогодні
Знов сумують очі.
Помолюсь у Храмі
з свічкою в руках.

ТВОРЦУ ВСЕВЫШНЕМУ

Моя тернистая тропа
Ведет к Тебе, к твоим заветам.
Во мне живет моя мечта -
Я обращаюсь к Богу, Свету.

Зачем нам войны и вражда?
Любовь и Вера миром движет.
Познав суть истины Добра
К творцу Всевышнему мы ближе. 

• Автор: Татьяна Лемешко (Безпалюк)

• Город: Васильевка

  ---

  Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях
  
  опубликовано: 1-11-2017, 10:06