Звезда Рождества
Фестиваль искусств

 
» » Краплинки моєї душі

Краплинки моєї душі

Мамина пісня


Мама пісню співала мені,

Коли спатоньки я не хотіла,

Цю мелодію чула вві сні,

Коли в мріях я в небо летіла.


Мамо люба, ті очі твої

Мені світять, як зорі на небі,

Хоч співають навкруг солов’ї

Я чимдуж поспішаю до тебе.


Твої лагідні руки, з добром,

Мою косу плетуть рано-вранці,

Моє платтячко шиють з теплом І

книжки поправляють у ранці.


Твоя посмішка гріє мене,

Світить ясно, як сонечко літнє,

Вона сум із душі прожене,

Робить все в цьому світі привітним!


Хочу я, щоб усі матері,

Були схожими, люба, на тебе.

Щоб настав швидше Мир на Землі

І нічого нам більше не треба!


Надія


Чи люблю я тебе? Не знаю.

Але, коли тебе нема

У мене серце завмирає

І в ньому селиться зима.


Тоді нещадний, лютий холод

Гніздиться в грудях, наче птах.

Клубами котиться, як морок,

Терзає душу, ніби страх.


Та промінь сонячний, ласкавий

Розтопить лід, біль прожене

І ти із сивого туману,

Легенько обіймеш мене.


І все це знову дасть надію

На зустріч там, серед зірок.

Про це я більше всього мрію.

Все збудеться, як вийде строк.


Тому що Бог благословляє

Такі, як наші почуття.

І в вічності нас об’єднає,

Коли закінчиться життя.


Навіяне творчість С.Вакарчука...



Ця мить остання перед боєм,

коли дзвенить навколо синь,

Коли ми бачимось з тобою

Востаннє, і коли твій син

Не стане більше біля тебе,

І кожен з нас тепер один,

Один постане перед Богом,

Як при народженні своїм.

Душа до Господа полине

І відповість за всі гріхи.

Ця мить остання не загине,

ЇЇ неси ти крізь віки!


***


Чому в моїй країні йде війна?

Чому вбивають кулі, рвуться міни,

Чому на скронях юних сивина,

Чому не бережуть нас рідні стіни?


Чому у душах пусткою дзвенить

Нерозуміння- хто ми? І для чого

Прийшли у світ цей. Просто- жить?

Чи, може, жити чесно- є ж для кого!


Бо ми ж - нащадки славних козаків!

І гріх нам зникнути з Землі безслідно.

Славетну мудрість з глибини віків

Нам передати правнукам потрібно!


Я вірю щиро в Божий оберіг!

Замовкнуть всюди назавжди гармати

І прийде син на батьківський поріг,

Адже стомилась мама вже чекати…


  • Раздел: Поэзия-2018
  • Автор: Ліна Олефіренко

  • Город: с.Малая Белозерка


    Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях

    опубликовано: 29-10-2017, 22:58

Комментарии:

 
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Оставьте комментарий:
Подтвердите, что вы человек: *

   
     
Цитата
  • Группа: Жюри
  • комментирует:
  • Пользователь offline
^
Очень неплохо, можно будет кое-что опубликовать. Самый сильный – «Надія». А в последнем есть два места, которые нуждаются в исправлении. «Пора – поріг» – не рифма. А «нести» и «гідно» уж слишком далеко друг от друга расположены, очень сильная инверсия, так нельзя.
Кнопка «Редактировать» – синий квадратик слева, прямо под названием подборки.
Не забудьте заполнить информацию про адрес-индекс-телефон, без этого альманахи не высылают.
  • Не нравится
  • +1
  • Нравится
Цитата
  • Группа: Авторы
  • комментирует:
  • Пользователь offline
^
Постараюсь сейчас исправить. Спасибо за помощь и поддержку.
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
Цитата
  • Группа: Жюри
  • комментирует:
  • Пользователь offline
^
Хорошо исправили, но в 11-й строчке Вы выходите за пределы размера. Лучше так: «Славетну мудрість з глибини віків».
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
Цитата
  • Группа: Авторы
  • комментирует:
  • Пользователь offline
^
Спасибо!!!
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
Цитата
  • Группа: Авторы
  • комментирует:
  • Пользователь offline
^
світлі такі твори)) дякую
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится

Литературно-музыкальный фестиваль Звезда Рождества Запорожская епархия