Солнечная вербочка
Верба кучерявая лапки подала,
Светлый праздник Господа встретить помогла.
Наберу я веточек тоненьких в букет,
Заискрится в вербочке золотистый свет!
Солнечные веточки в храм я принесу
И хвалу я Господу этим вознесу!
Капли освящённые брызнут мне в лицо.
Улыбнусь я радостно, выйдя на крыльцо!
Гуржий Катя, 24 апреля 2016 г.
Тане в день свадьбы!
(Татьяне Сергеевне Нехай)
Создал Бог травинку в поле,
Создал каждый колосок,
Дует ветерок на воле,
На лугу растёт цветок.
Создал звёзды нам и тучи,
Солнце, небо и луну,
Даже Таню, что нас учит
Вере в Бога и добру!
Создал Он для Тани пару,
Чтобы ей счастливой быть!
Дал любовь Он им в подарок,
Чтоб в согласьи вместе жить!!!
Катя Гуржий, 30 июля 2016 г.
Я с лёгкой грустью думаю о лете,
Ведь нет прекрасней времени на свете.
Оно прошло, оставив в сердце след,
Печаль волны и в небе лунный свет.
Я помню, как лучи играли в прятки
Средь винограда, чьи плоды так сладки.
Как, лёжа в гамаке, смотрела в небо,
И сладкой ваты облаков хотелось мне бы.
Я помню блеск костра и запах дыма,
Как улыбнулся в первый раз мне братик Дима,
Игривость волн и тёплые ручонки брата,
Закат, шашлык и крепость аромата…
Гуржий Катя, 10 сентября 2016 г.
Космічні мрії
Дивлюсь я у зоряне небо:
Для щастя так мало нам треба!
Чарівні зірки там живуть
І кличуть мене в дальню путь.
Чекають пригоди космічні
На різних планетах незвичних.
Зорі яскраво палають,
Душу мені зігрівають.
Місяць як човник пливе,
Кличе в мандрівку мене.
Візьму й полечу я з Землі
На білім своїм кораблі.
Своїми думками в безодню,
У космос полину сьогодні.
У мріях я бачу планети,
Мчать поміж ними комети.
І наша планета блакитна
Між інших блукає, тендітна.
Зовсім самотня вона.
Земля нам Всевишнім дана.
Облиште космічні світи,
Нам треба її зберегти!
Гуржий Катя
Щоб змінити людство, нам мінятись треба...
Мою любу УКРАЇНУ роздирають люди,
Між собою сваряться до нестями всюди.
І не мають розуму починати з себе:
Щоб змінити людство, нам мінятись треба!
І не так важливо, як ти розмовляєш:
Чи російську мову чи китайську знаєш,
Цінно, що ти кажеш і про що ти дбаєш,
До людини іншої чи повагу маєш?
З кулаками іншому правду не докажеш,
І любові в серце йому не добавиш.
Не примусиш силою любить Україну,
Закохатись з примусу в червону калину…
Тож давайте, люди, поважать друг друга,
Хай спаде в суспільстві ярості напруга,
Мир хай наступає в Україні бідній,
Їй і так дісталось, неньці нашій рідній!
Гуржий Катя, 10 років
10.03.2016
Осінь
Сумно-сумно на душі.
Почалися вже дощі.
Жовкне листя у лісах,
Стигнуть яблука в садах.
Дуже холодно вночі,
Тільки й грітись на печі.
Лише птахи гомонять,
Знову в вирій полетять.
Хмари по небу пливуть,
Проводжають в дальню путь.
Спить листочок в павутинці.
Лиш ялинка наодинці
Зеленіє серед лісу,
І грибочок виріс знизу.
Скоро я вже в ліс прийду
І його собі знайду!
Катя Гуржий, 08.10.2016г.
Скоро Рождество
Почему на сердце так светло?
Потому, что снега намело!
Почему на сердце так тепло?
Потому, что скоро Рождество!!!
Пахнет ёлкой, мандаринами и мёдом,
И счастливым, добрым новым годом!
Скоро в храм семьёю мы пойдём.
Может, вечером подарки мы найдём!
Сядем вместе за семейный ужин.
Пусть весь мир отныне будет дружен,
Пусть звучит повсюду звонкий смех,
Пусть Господь простит сегодня всех!
Катя Гуржий, 05.01.16 г.
-
Автор: Катя Гуржий
Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях
опубликовано: 28-11-2016, 19:51
