Із Нічого в Ніщо пролягає мій шлях,
Десь він - радісний, десь - небезпечний:
То - оманливий лід, заіржавлений цвях,
То - імла, то - журба недоречна...
Я - людина, я - сильна й слабка водночас,
Та негода щасливо минає:
Ангел, мій помічник, він - на варті щораз,
Як солому, крило підкладає.
З чим зрівняти любов, що лікує мене,
Що від прірви невтомно відводить,
Що, як мама, прощає гірке і сумне,
У безвиході стежку знаходить?
Я з любов'ю цією блукаю в зірках,
Пещу мрії - сміливі й казкові...
Ангел мій прибере павутиння в думках,
Зробить правильний наголос в слові.
Охоронцю мій - Ангеле, вдячна тобі!
Хоч не вмію всю душу відкрити,
Хочу встигнути крізь небеса голубі
Я любовью й тебе оповити.
Танго Вічності вправно танцюють світи,
Миті з'єднує Часу дорога...
Моє щастя, і совість, і щирість - це ти,
Рятівний подарунок від Бога.
-
Автор: Ольга Лищук
Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях
опубликовано: 15-10-2016, 12:11
Новость отредактировал: admin - 23-11-2017, 22:02
Причина: допрацювала вірш
