Любов СТРІЛЕЦЬ, г. Запорожье
РІЗДВО
За вікном легенький сніг,
Це Різдво іде до всіх.
Надихає нас на свято,
Буде ласощів багато.
Поспішає Коляда.
А Меланкова хода
Вся уквітчана вінками,
Хлібом, медом, калачами.
Пращури зрадіють враз,
Їхнє свято йде до нас.
Від Різдва до Водохреща –
Свято, радість і ще дещо –
Таїна, що душу ніжить.
СВЯТА
І знову проситься зима,
В твоє віконце і природу.
Господарює скрізь сама,
Дива влаштовує народу.
Стрічайте знову Новий рік,
Різдво Христове і Меланку,
Свята ці знані вже повік,
І ми радіємо світанку.
Коли колядники біжать,
Щедрівка весело сміється,
Зимовий світлий зорепад,
Дарує настрій, серце б»ється.
Радійте з нами і любіть,
Всміхайтесь всім, хто поруч з вами.
А є кохання – бережіть,
Оспівуйте його віршами.
НАОСТАНОК
Дзвенить вогонь в полоні мрій,
Живий, так болісно згорає.
А ти чужий, та все ще мій,
Але про це ніхто не знає.
Хіба що я, чаклунка ніч,
Безсоння, заспаний серпанок.
Ми ще одне, без протиріч.
Ковток кохання… наостанок.
БЕЗДОРІЖЖЯ
Я знов стою на бездоріжжі
Своїх нестерпних почуттів.
Немов лілея білосніжна,
Яку зірвати ти хотів.
Тепер забута біла квітка.
Та, що в зимовому саду
Десь посміхається, «шахіда»,
Шепоче тихо: «Я іду».
Враз потемніли сині очі,
Принишкли листя і трава.
І тільки тихі темні ночі,
Мене дивують: «Ти жива!»
ПРОЛІСОК
Крізь глибину із щільного каміння
Пробився пролісок. Зустрів його світанок.
Це надзвичайне сонячне створіння
Всім посміхнулося. Так ніжно наостанок.
Бо вже надвечір хтось прийшов по нього,
Зірвавши в кошика, щоби не бачив світла.
Тоді не зупинив ніхто нахабства того,
Чарівність проліска була їм не потрібна.
Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях
опубликовано: 18-12-2015, 14:29