Звезда Рождества
Фестиваль искусств

 

Загублений Рай

© Автор: irena

ЗАГУБЛЕНИЙ  РАЙ

 

Блукала Доля десь моя

І щастя все собі шукала...

Нарешті Янгола знайшла

І впавши перед ним, благала:

 

– О, Янголе, молю, скажи,

Чому у світі стільки лиха?

До Раю стежку покажи

Моя – надія ти і втіха.

 

І Янгол смутно відповів:

– Даремно ти мене благаєш.

Рай на землі Господь створив

У Душах Ваших, чи не знаєш?

 

Чому не бачиш ти Його?

Любові Світло не приймаєш?

Душа вмирає без Святого

В що віриш, те в Душі і маєш...

 

І знову Доля десь моя,

Блукаючи, той Рай шукала...

В Душі своїй Його знайшла

І Велич Бога прославляла!


 

ПРИСВЯТА УКРАЇНІ

 

Україно, Україно!

Моє серце на світанку

Із тобою, земле мила,

Ти даруєш мені крила!

Ти – мов пісня журавлина,

Що летить за обрій синій

І краса, і сила твоя

Хай зростають знову й знову.

 

І хлібами ти багата,

І безкрайніми лісами,

І вишневими садами,

Де чекає стара мати.

Люди тут живуть чудові,

Привітають добрим словом.

Завітайте в Україну –

Чарівну мою країну!

 

Україно, земле рідна,

Кращої ти долі гідна!

Хай здійсняться всі бажання

І живе лише кохання!

Краю милий, я без тебе –

Мов пташина, що без неба...

Україно, серце - доле,

Я завжди буду з тобою!

 

ПРИСВЯТА  ЗАХИСНИКАМ  УКРАЇНИ


МОЇ СОКОЛИКИ, СИНИ...

–Мої соколики, сини...
Куди ж ви йдете?
–До війни.
За волю мамо, воювати
І рідну землю захищати!
Країну злагоди й любові –
Такої хочемо ми долі!


Сади вишневі щоб цвіли,
А в них співали солов’ї,
Народна пісня там лунала,
Дитину мати колисала
Під звуки мирної землі,
Такої долі хочем ми!


Щоб хлопець дівчину кохав
А горя, злиднів і не знав,
Щоб в них були щасливі діти,
Вже досить було лихом жити,
Вже досить крові і війни!
Такої долі хочем ми!


Не плачте, мамо,
Не журіться,
А вірте, Богу помоліться –
Сини повернуться з війни!
Такої долі варті ми –
Народ Великої родини
Франка, Шевченка – України!   



МІЙ БАТЬКО ТАК МЕНІ КАЗАВ КОЛИСЬ...

 

Мій батько так мені казав колись:  

– Радій ти, доню сонцю, небу, світу.

Добро неси у серці, ним ділись,

Плекай своє життя з любові й квіту. 

 

І щоб війни ніколи ти не знала,     

У мирі і у злагоді жила                   

І пісня задушевна, щоб лунала, 

А мрія щоб здійснитися могла.

 

За це я боронив свою країну

І свій народ від клятих ворогів,

Стражденну мою, рідну Ураїну,

Жагу життя батьків, сестер, братів.

 

Це марево війни – як страшна повість...

Душа болить, а все одно живе,

Бо з нами Бог і наша чиста совість,

І правда, яка знову оживе!

 

Мій батько так мені казав колись...

 

ЗАСВІТИ МЕНІ, ЯСНАЯ ЗОРЕНЬКО

 

Засвіти мені, ясная зоренько,

Приголуб же мене, моя доленько,


Щоб ранесенько я пробудилася,

Тихо Богові помолилася

 

Божій Матері –  нашій Заступниці

Як навчили нас всі наші праотці, 


Щоб землі я низенько вклонилася

І росою світанку умилася. 

 

Щоб в душі стала сильною Вірою,

По життю шла з любов'ю й надією.


Засвіти мені, ясная зоренько,

Приголуб же мене, моя доленько.

 

Я ЗА ТЕБЕ ПОМОЛЮСЬ

 

Я за тебе помолюсь:

– Боже, захисти!

Освяти його шляхи,

Правду там зрости.

 

Я за тебе помолюсь:

– Вірою зміцнись.

Ніч без неї навкруги,

З нею сяє вись.

 

Я за тебе помолюсь:

– Чистим стань душею.

Мир і щастя ти знайдеш

З Вірою цією.

 

Я за тебе помолюсь:

– Всіх і вся прости!

І надію на Любов

В серденько впусти!

 

Я за тебе помолюсь...

 

 

ТИ ПОДИВИСЬ, ЯКА КРАСА…

Ти подивись! Яка краса...
Яка чудова пані Осінь.
Її розплетена коса
Чарує нас, як неба просинь.


Бурштин розсипала в поля,
Гаї, ліси розмалювала,
І наче дівчинка мала,
Всміхнувшись, пензлі заховала.


Із сивим красенем Дніпром
Вони вдвох танго танцювали.
Світили зорі їм обом
І хвилі піснею вітали.


Ти подивись, яка краса!
Неперевершена палітра,
Яку створили небеса,
Мов теплі спогади про літо…


Ти подивись, яка краса…


  • Раздел: Поэзия-2018
  • Автор: Ірина Мацкова

  • Город: Кошиці


    Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях

    опубликовано: 23-11-2017, 23:54

Комментарии:

 
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Оставьте комментарий:
Подтвердите, что вы человек: *

   
     
Цитата
  • Группа: Жюри
  • комментирует:
  • Пользователь offline
^
Многие стихи производят очень приятное впечатление, особенно «Загублений рай», «Я за тебе помолюсь» и «Ти подивись, яка краса». В альманах будем выбирать что-то из них.
Только просьба уделять больше внимания точности рифм, совпадения лишь гласных звуков недостаточно. Подберите, пожалуйста, более богатые рифмы к парам «ВіРою – наДією» (віру лучше оставить), «помоЖи – веДи», «просТи – відчиНи» и «ОСінь – щоНоЧі».
А в строке «В що віриш, тАку душу й маєш» незаметно проскочил сбой ритма, из-за которого получилось неправильное ударение в слове «тАку».
  • Не нравится
  • +1
  • Нравится
Цитата
  • Группа: Гости
  • комментирует:
^
Добрый день,уважаемое жюри! Искренне благодарю за оценку и комментарий. Все пожелания постаралась исправить, рифма действительно должна быть более точной и богатой. В стихотворении "Загублений Рай", строка "ТакУ Душу й маєш" читается именно с таким ударением, усиливая акцент на силу Веры и на внутренний, духовный мир человека. Извините за несогласие, но прислушиваюсь к оценке жюри, чье мнение глубоко уважаю, поэтому исправила эту строку. Буду рада публикации моей поэзии в альманахе "Звезда Рождества". Еще раз искренне благодарю Вас и желаю всем успеха в проведении этого замечательного, духовного праздника во славу Божью!
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
Цитата
  • Группа: Жюри
  • комментирует:
  • Пользователь offline
^
Очень удачно исправили. Осталось заменить"надію" в паре «ВіРою – наДією».
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
Цитата
  • Группа: Гости
  • комментирует:
^
Благодарю Вас, пани Светлана! Постараюсь.
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
Цитата
  • Группа: Жюри
  • комментирует:
  • Пользователь offline
^
Пани Ирина, будете вносить исправления, заходите как автор, а не как гость, иначе не получится вставить.
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится

Литературно-музыкальный фестиваль Звезда Рождества Запорожская епархия