Звезда Рождества
Фестиваль искусств

 

самотність

© Автор: Маша Шулима
"самотність"

я просто буду самотньою доти - поки хтось мене не приру?чить
це так смішно звучить, та насправді відчувається це не дуже
самотність просто живе зі мною, зовсім мене не мучить
хоч я і розповідаю тобі про неї, мій любий друже
осінню вона загострюється та стає болючіша
вечори холоднішають, у місті вогні згасають
з кожним днем зима у повітрі відчутніша
і ночі самотності ніби вічність тривають
у тумані ховається міст від Автовокзалу і до Соборної
краплі роси вкривають досі ще теплі сходинки
і так хочеться до води, у темряві, - зовсім чорної
і я падаю, падаю з мосту …тільки подумки
бачиш, друже, самотність така ж не постійна
як і чоловіки, які типу мене любили
я малюю образ своєї самотності у кімнаті на стінах
просто для того, аби вона мене не убила

Маша Шулима

"самотність2"

самотність і досі грається зі мною у схованки
у сквері над Бугом рахуємо разом сходинки
вона обіймає тепліше, ніж будь-хто до неї з спогадів
мені недостатньо тільки чужих примітивних поглядів
чесно? Не маю ні власної думки, ні життя особистого
є тільки самотність, і вона знаходиться надто близько
просто підходить тихенько - обіймає мене за плечі
самотність зі мною п'є чай ледь чи не кожен вечір
я із нею навчилась - інших слухати, про себе мовчати
самотність - це кінець всіх любовей і їх початок
мені дуже холодно від неї буває у цій кімнаті
та я не пускаю нікого ближче, зачиняюсь на автоматі

Маша Шулима

"наша любов"

я не згадаю чим все скінчилось, тому що для мене все ще триває
я пишу тобі листи на емейли, їх видаляю, тебе немає
не сплю до четвертої ранку, твій номер із пам’ятті набираю
прощаюсь «до завтра» і завтра того чекаю
до твого імені підбираю тисячі лагідних видозмін
із оливковим кольором асоціюю виключно твої очі
любов, це коли нічого не просиш, тим паче взамін
.наша любов – коли прокидаюсь і плачу посеред ночі.

Маша Шулима

"Безвість"

Хочу трохи про свій особистий всесвіт
особистий простір
і безвість
постараюся тут без злості
твоя постіль
має запах ванілі
я від тебе іду о шостій
у заметілі
Ти холодними долонями сльози чорні
витираєш неначе спогад
ці скандали уже повторні
так як здогад
я не плачу – тобі здається
буде краще
як на часточки розіб’ється
наше завтра
Мій особистий простір – це без тебе
я тікаю у безвість
чи від себе
пам’ятаю твою миттєвість
та інший образ
ти буваєш настільки грізним
наче доказ
ми з тобою насправді різні
все напоказ

Маша Шулима

"моя ніжність"

-я не знаю, як тобі пояснити
просто холодно тут без тебе
я хотіла б з тобою жити
- ми живемо під спільним небом
можем разом сприймати зорі
як дарунки з небес строкатих
-бачиш сльози мої прозорі
через інших отих проклятих
тільки ти мене так сприймаєш
ніби щирістю обіймаєш
ніби я можу бути правда
моя ніжність – це твоя влада
наді мною ти маєш більше
прав і правди, створити вічне
просто дивлячися у вічі
холод, там де тебе немає
до душі, до кісток проймає
я благаю ніколи більше
не читай мої сумні вірші

Маша Шулима
  • Автор: Маша Шулима
  • Город: Калинівка

  • Рекомендуйте хорошее произведение друзьям и следите за новостями в соц. сетях

    опубликовано: 13-11-2017, 17:51

Комментарии:

 
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Оставьте комментарий:
Подтвердите, что вы человек: *

   
     

Литературно-музыкальный фестиваль Звезда Рождества Запорожская епархия